Remember me Lost Password? Register
Advertisement
Financial review of the day
<< April ’21  
Mo Tu We Th Fr Sa Su
   
 3
 4
10
11
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
  
Banks press releases
Next
Самые читаемые новости
Украинский язык в украинском ресторане. Возвращение за праздничный стол
Размер текста:
Воскресенье, 17 Январь 2021
Спеціально для Радіо.Свобода
Розмовляємо якось зі Святославом Вакарчуком і Миколою Княжицьким на терасі одного з київських ресторанів. Спілкування, зрозуміло, йде українською мовою. Офіціанти – професійні і ввічливі – розмовляють між собою неподалік в очікуванні, поки ми визначимося із замовленням. Спілкування, зрозуміло, йде українською мовою.
Але ось офіціант підходить до нас прийняти замовлення і ... звертається російською. Сторонньому спостерігачеві це може здатися дивним, навіть диким. Чому люди, які спілкуються між собою однією мовою, вважають за краще перейти для бесіди з клієнтом на іншу?
Мовна стаття: в Україні зараз панує "русскій мір". А нам потрібен український
Тим більше, що офіціант чудово знає, хто такий Вакарчук, якщо не був на його концертах, то вже точно слухав пісні. І розуміє: рідна мова відвідувача – українська, а не російська. Як, втім, і рідна мова офіціанта. Тим більше, що офіціант – молодий хлопець, який, на відміну від нас, не застав часи ганебної русифікації, коли вважалося, що говорити українською мовою "у пристойному місці" просто соромно, що українська мова – це мова села, а не міста.
І, тим не менш, у цій побутовій інтермедії – вся історія України останніх століть. Свідчення того, до якого рівня імперія розвинула в українців комплекс національної неповноцінності, так, що навіть через десятиліття після її загибелі, я чую від молодих людей, які приїжджають до Києва зі східних регіонів країни, що говорити рідною для них українською мовою "не прийнято", що "засміють".
І я згадую про своїх однокласників, україномовних хлопців, які будь-що-будь намагалися "звільнитися" від мови своїх батьків, тільки щоб уславитися "городскімі". І про своїх колежанок по російському відділенню філологічного факультету університету в Дніпрі, красивих дівчат із українських сіл, які за будь-що бажали вивчитися на викладачів російської мови. Саме російської! Щоб уславитися "городскімі". Щоб викладати мову, якою розмовляло місто.
Злий чарівник біситься у кремлівських палатах
Саме тому 16 січня сьогоднішній день є таким важливим не тільки для української мови, він важливий для всієї України. Пасербицю, яка може хіба що мити тарілки на кухні, держава урочисто садовить за ошатний стіл. За міський стіл. І раптово виявляється, що ця падчерка – не падчерка ніяка, а рідна дочка, яка і була завжди городянкою, елегантною і вишуканою.
А злий чарівник, який намагався нашу "попелюшку" змусити прибиратися на чужій кухні, біситься від злості у своїх кремлівських палатах і розповідає світу про утиски "російськомовного населення", обмеження прав національних меншин, насильницьку українізацію та інші "українські злочини".
Тому що чарівник – не дурень. Він точно розуміє, що якщо українська мова стане своєю у великому місті, затвердиться як невід’ємна частина міської цивілізації, тоді ніяке повернення імперії вже не відбудеться.
Источник: ЛИГАБизнесИнформ


< Prev   Next >
  • Самое читаемое за сегодня
  • Самые последние

  • Это интересно


E-Mail: info@udinform.com  Phone: +38(044) 501-07-44, 230-04-44
Any copying and distribution of information from this site is not permitted without written consent provided.
Automatic data extraction and parsing of any information are strictly prohibited.
  • Русский
  • English